карбувати
КАРБУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Робити зарубку, позначку на чому-небудь; // Карбами позначати що-небудь для обліку, запам'ятання. Данило Хронь тільки те й робив, що карбував на своїй палиці гріхи панські (Кучер, Пов. і опов., 1949, 17).
@ Карбувати в своїй пам'яті що - добре запам'ятовувати. Це були очі людини, якій треба і яка вміє все бачити й помічати, все карбувати в своїй пам'яті, очі розвідниці (Жур., Опов., 1956, 244).
2. Вирізьблювати що-небудь на металі, камені тощо. Кажуть, люди жили табунами, Спали покотом в млі печер.. Говорили, що знали і вміли, Не таїли своїх думок, А на брилах поети невміло За рядком карбували рядок (Сим., Земне тяжіння, 1964, 30); // Виробляти металеві предмети витискуванням; вибивати (у 10 знач.). В кінці Х - на початку XI ст. в Київській Русі стали карбувати монету (Іст. УРСР, І, 1953, 68); Карали всіх, хто потаємно карбував ті мідяки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 516).
3. перен. Чітко, розмірено відбивати (крок і т. ін.). У коридорі вартовий у тишині карбує кроки (Сос., II, 1947, 31); // Чітко, роздільно вимовляти. - Що таке війна, я знаю. Мабуть, не гірше, ніж ти,- карбуючи кожне коротке речення, заговорила Галина (Коп., Земля.., 1957, 122); - Коли хочете знати точно, - карбуючи кожне слово, цілком переконано відповів Зуб,- я дав би час провести ще один дослід (Собко, Справа.., 1959, 123).
4. техн. Обробляти тиском краї заклепкових швів і нещільних з'єднань у металевих виробах, щоб закрити щілини й зробити чистою, гладкою поверхню цих виробів. Котельники карбували рубці і клепали заклепки (Донч., III, 1956, 413).
5. заст. Розтинати, різати на частини. Язичники так не лютували проти християн, як у ту годину шляхта знущалась, мордувала і карбувала своїх братів (Стор., І, 1957, 163); // Робити розтин трупа. На другий день лікар її карбував,- каже: вмерла (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | карбую | карбуємо |
2 особа | карбуєш | карбуєте |
3 особа | карбує | карбують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | карбуватиму | карбуватимемо |
2 особа | карбуватимеш | карбуватимете |
3 особа | карбуватиме | карбуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | карбував | карбували |
Жіночий рід | карбувала | |
Середній рід | карбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | карбуймо | |
2 особа | карбуй | карбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | карбуючи | |
Минулий час | карбувавши |