карбюратор
КАРБЮРАТОР, а, ч., спец. Пристрій, у якому з рідкого палива (бензину, спирту тощо) й повітря утворюється пальна суміш, що надходить до циліндрів двигуна внутрішнього згоряння. При роботі двигуна в його циліндри подається горюча суміш палива з повітрям. Ця суміш утворюється в спеціальному пристрої, який називається карбюратором (Автомоб., 1957, 21); Механізатор хотів потамувати сміх, що вибухав йому в горлі короткими спалахами, як тріск у зіпсованому карбюраторі, але не міг (Добр., Тече річка.., 1961, 235).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | карбюратор | карбюратори |
Родовий | карбюратора | карбюраторів |
Давальний | карбюраторові, карбюратору | карбюраторам |
Знахідний | карбюратор | карбюратори |
Орудний | карбюратором | карбюраторами |
Місцевий | на/у карбюраторі | на/у карбюраторах |
Кличний | карбюраторе | карбюратори |