картотека
КАРТОТЕКА, и, ж. Систематизоване зібрання карток, що містять довідкові або облікові відомості. Прийняв [Даль] його не одразу. Він хворий, і Чернишов довго сидів у його робочому кабінеті, заваленому паперами, товстими зошитами, картотеками й каталожними ящиками (Тулуб, В степу.., 1964, 233); В ретельно заведеній картотеці були на точному обліку всі мешканці табору (Рибак, Час.., 1960, 352); Картотека Інституту мовознавства.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | картотека | картотеки |
Родовий | картотеки | картотек |
Давальний | картотеці | картотекам |
Знахідний | картотеку | картотеки |
Орудний | картотекою | картотеками |
Місцевий | на/у картотеці | на/у картотеках |
Кличний | картотеко | картотеки |