картярський
КАРТЯРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до карта 2. У Потоцького була велика картярська гра (Тулуб, Людолови, І, 1957, 275); Картярська колода; // Пов'язаний із грою в карти. Картярський борг; // Признач. для гри в карти. Над зеленим сукном картярського столика літали валети, дами, тузи всіх чотирьох мастей (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 189); Картярський будинок.
2. Прикм. до картяр. Гучні картярські вигуки і вибухи дурного реготу тривали аж до третіх півнів (Вол., Місячне срібло, 1961, 53).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | картярський | картярська | картярське | картярські |
Родовий | картярського | картярської | картярського | картярських |
Давальний | картярському | картярській | картярському | картярським |
Знахідний | картярський, картярського | картярську | картярське | картярські, картярських |
Орудний | картярським | картярською | картярським | картярськими |
Місцевий | на/у картярському, картярськім | на/у картярській | на/у картярському, картярськім | на/у картярських |