качати
КАЧАТИ, аю, аєш, недок., перех. 1. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну тощо). Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала (Сл. Гр.); Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Ю. Янов., І, 1954, 221); // Розкочувати тісто, надаючи йому певної форми. Гей, як піду ж я до хазяйки, А хазяйка коржі качає (Укр.. думи.., 1955, 289); Хомиха качала корж, а очей не зводила з сина (Н.-Лев., І.1955, 73).
2. розм. Те саме, що котити 1. Грім гуде з переливом, мов де.. каміння качають (Кв.-Осн., II, 1956, 412); Діти сновигали по цвинтарі й по вигоні, качали крашанки по траві, грались навбитки крашанками (Н.-Лев., III, 1956, 104); І, не послухавши зайчати, їжак схопив отой клубок та як почне його качати й перекидать через дубок (Забіла, У.. світ, 1960, 45); // Котячи сніг, надавати йому кулястої форми. Сніг качали та ліпили, хто як міг і хто як звик, і невдовзі виріс білий величезний сніговик (Забіла, У.. світ, 1960, 21).
3. розм. Перевертати, повертати кого-небудь на чомусь, по чомусь. - Та встань-бо! - прохала Горпина і качала його одерев'яніле тіло (Мирний, І, 1954, 209); * Образно. На той час у Марка Івановича вже було троє малечі, і, як на гріх, всіх качала недуга (Баш, Надія, 1960, 335).
4. Діставати, видобувати звідки-небудь газ, рідину й т. ін. (за допомогою помпи, насоса тощо). Христі не було, вона вибралася на поле, як з'ясував солдатові слов'янин невідомої національності, який качав з колодязя воду (Ю. Янов., II, 1954, 53); - Ти, діду, як закінчиться війна, приїжджай до нас. Ми тобі таку пасіку доручим, що бочками мед качатимеш (Тют., Вир, 1964, 325); // Подавати газ, рідину куди-небудь (за допомогою помпи, насоса тощо). Двоє людей повільно качали помпою повітря водолазові (Трубл., Мандр., 1938, 173).
5. розм. Те саме, що гойдати 1; підкидати. П'єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, качати своїх перших артистів (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 208); // безос. Гойдає, колихає (під час плавання на морі тощо). [Геннадій:] Як їх [боцманів] не качає, як не стукаються вони під час шторму, а голова не болить! (Мороз, П'єси, 1959, 286).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | качаю | качаємо |
2 особа | качаєш | качаєте |
3 особа | качає | качають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | качатиму | качатимемо |
2 особа | качатимеш | качатимете |
3 особа | качатиме | качатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | качав | качали |
Жіночий рід | качала | |
Середній рід | качало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | качаймо | |
2 особа | качай | качайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | качаючи | |
Минулий час | качавши |
кача
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кача | качата |
Родовий | качати | качат |
Давальний | качаті | качатам |
Знахідний | кача | качат |
Орудний | качам | качатами |
Місцевий | на/у качаті | на/у качатах |
Кличний | кача | качата |