квоктання
КВОКТАННЯ, я, с. Дія за знач. квоктати та звуки, утворювані цією дією. Аж ось розляглось, наближалось хутко якесь немовби квоктання (Стар., Облога.., 1961, 49); Утримання їх [індичок] на пасовищі.. запобігає масовому їх квоктанню (Соц. твар., 2, 1956, 46); З шумливого, різношерстого натовпу виривається квоктання якоїсь старої пані (Кол., На фронті.., 1959, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | квоктання | квоктання |
Родовий | квоктання | квоктань |
Давальний | квоктанню | квоктанням |
Знахідний | квоктання | квоктання |
Орудний | квоктанням | квоктаннями |
Місцевий | на/у квоктанні | на/у квоктаннях |
Кличний | квоктання | квоктання |