кворум
КВОРУМ, у, ч. Установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал. - Кажеш, перенесли засідання на завтра. Та не буде його. Зірвуть. О, Гудзій - це хитрий лис! Думаєш, він уже не дав вказівки своїм депутатам не з'являтися завтра? От і не буде кворуму (Головко, II, 1957, 585); Кворум є. Можна починати збори.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кворум | кворуми |
Родовий | кворуму | кворумів |
Давальний | кворумові, кворуму | кворумам |
Знахідний | кворум | кворуми |
Орудний | кворумом | кворумами |
Місцевий | на/у кворумі | на/у кворумах |
Кличний | кворуме | кворуми |