квіточка
КВІТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до квітка. Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила свої білі делікатні квіточки (Коцюб., І, 1955, 17); Уляна нічого їй не говорила, бо була рада вже тому, що вона.. ворушить граблями, а не збирає квіточки на луках (Тют., Вир, 1964, 237); * У порівн. - Коли я буду вибирать собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі (Н.-Лев., II, 1956, 266).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | квіточка | квіточки |
Родовий | квіточки | квіточок |
Давальний | квіточці | квіточкам |
Знахідний | квіточку | квіточки |
Орудний | квіточкою | квіточками |
Місцевий | на/у квіточці | на/у квіточках |
Кличний | квіточко | квіточки |