кепський
КЕПСЬКИЙ, а, е. Те саме, що поганий. Наші галицькі селяни пристосувалися до кепського харчу (Стеф., II, 1953, 63); [Професор:] Така була кепська погода, а зараз чудово (Коч., II, 1956, 59); Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає (Укр.. присл.., 1955, 101); - Кепська в тебе, Гордійку, мачуха, Відьма! - сміялась [Гандзя] хлопчикові через вії очима, міцно цілувала пухкими устами (Крот., Сини.., 1948, 15); [Спартак:] Надворі темрява. У неї [Валі] кепський настрій (Дмит., Драм. тв., 1958, 45).
Кепські жарти з ким - чим - погані, небезпечні жарти. [Омелян:] При людях вам кажу, в кепські жарти собі зо мною заходите! (Фр., IX, 1952, 179); Кепська справа; Кепські справи - кепсько, погано. [Любов:] Я знаю, що коли діло до морфію доходить, то вже кепська справа (Л. Укр., II, 1951, 69).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кепський | кепська | кепське | кепські |
Родовий | кепського | кепської | кепського | кепських |
Давальний | кепському | кепській | кепському | кепським |
Знахідний | кепський, кепського | кепську | кепське | кепські, кепських |
Орудний | кепським | кепською | кепським | кепськими |
Місцевий | на/у кепському, кепськім | на/у кепській | на/у кепському, кепськім | на/у кепських |