керуватися
КЕРУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. чим. Діяти, чинити згідно з чим-небудь, на підставі чогось, залежно від чогось. Тепер Соломія вагалась, в якому напрямку йти. Найкраще керуватись вітром: треба, щоб він тепер дув у спину, і йти за вітром (Коцюб., І, 1955, 362); - Та є одне мудре правило, яким я завжди керуюся. Не сідати писати, поки сюжет остаточно не викристалізувався (Донч., VI, 1957, 623); Ленін учив комуністів усіх країн керуватися в своїй діяльності принципом діалектичної єдності національних, інтернаціональних завдань кожного загону міжнародного робітничого руху (Ком. Укр., 11, 1967, 75).
2. Пас. до керувати 1, 3. Коли прийшла допомога, корабель уже не міг керуватись (Ткач, Моряки, 1948, 44).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | керуюся | керуємося |
2 особа | керуєшся | керуєтеся |
3 особа | керується | керуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | керуватимуся | керуватимемося |
2 особа | керуватимешся | керуватиметеся |
3 особа | керуватиметься | керуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | керувався | керувалися |
Жіночий рід | керувалася | |
Середній рід | керувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | керуймося | |
2 особа | керуйся | керуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | керуючись | |
Минулий час | керувавшись |