кимвал
КИМВАЛ, КІМВАЛ, а, ч. Старовинний ударний музичний інструмент, що складався з двох мідних тарілок або чаш. З'являються музики з подвійними флейтами, кімвалами, тимпанами (Л. Укр., III, 1952, 463); * У порівн. - Ваша [попів] мова як кимвал, що бренькає, а, ваша наука як мідь, що гуркотить. Шуму багато, а добра нема (Фр., VII, 1951, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кимвал | кимвали |
Родовий | кимвала | кимвалів |
Давальний | кимвалові, кимвалу | кимвалам |
Знахідний | кимвал | кимвали |
Орудний | кимвалом | кимвалами |
Місцевий | на/у кимвалі | на/у кимвалах |
Кличний | кимвале | кимвали |