клеймувальниця
КЛЕЙМУВАЛЬНИЦЯ, і, ж., спец. Жін. до клеймувальник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клеймувальниця | клеймувальниці |
Родовий | клеймувальниці | клеймувальниць |
Давальний | клеймувальниці | клеймувальницям |
Знахідний | клеймувальницю | клеймувальниць |
Орудний | клеймувальницею | клеймувальницями |
Місцевий | на/у клеймувальниці | на/у клеймувальницях |
Кличний | клеймувальнице | клеймувальниці |