клепання
КЛЕПАННЯ, я, с. Дія за знач. клепати. Клепання кіс йому піснею здавалось (Барв., Опов.., 1902, 145); Удень і вночі йде клепання кожуха шахти (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 177); За першим варіантом передбачається клепання й зварювання листів ковша (Наука.., 1, 1957, 9); Втішно єсть думати, що настав-таки час, коли замовкло всяке глузування та клепання, а вимовилась вголос честь і дяка справді належна тому, хто увесь свій вік дбав, «щоб наше слово не вмирало» (Л. Укр., V, 1956, 141).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клепання | клепання |
Родовий | клепання | клепань |
Давальний | клепанню | клепанням |
Знахідний | клепання | клепання |
Орудний | клепанням | клепаннями |
Місцевий | на/у клепанні | на/у клепаннях |
Кличний | клепання | клепання |