ключниця
КЛЮЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до ключник 1. Через годину ввійшов в пекарню Ястшембський і звелів Василині ставати за горничну, а Одарці за ключницю (Н.-Лев., II, 1956, 48); Ключниця винувато посміхнулась, що зразу не впізнала гостей, і з низьким поклоном запросила їх сідати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 83).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ключниця | ключниці |
Родовий | ключниці | ключниць |
Давальний | ключниці | ключницям |
Знахідний | ключницю | ключниць |
Орудний | ключницею | ключницями |
Місцевий | на/у ключниці | на/у ключницях |
Кличний | ключнице | ключниці |