ковалювання
КОВАЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. ковалювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковалювання | ковалювання |
Родовий | ковалювання | ковалювань |
Давальний | ковалюванню | ковалюванням |
Знахідний | ковалювання | ковалювання |
Орудний | ковалюванням | ковалюваннями |
Місцевий | на/у ковалюванні | на/у ковалюваннях |
Кличний | ковалювання | ковалювання |