коверзувати
КОВЕРЗУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. [Горпина:] Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй.. так наклепала потилицю (Н.-Лев., II, 1956, 477); - Мама сказали, що, коли ти не слухатимеш мене та коверзуватимеш, вони до тебе зовсім не повернуться (Коп., Подарунок, 1956, 25); * Образно. Шульга сказав, що почуває себе погано, щось коверзує серце (Рибак, Час.., 1960, 805).
2. над ким, рідше ким, неперех., розм. Знущатися з кого-небудь, глумитися, збиткуватися над кимось. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду (Вовчок, І, 1955, 134); - Що ж се ти, сину, в ментори мені накинувся,- озливсь в кінці батько,- яким правом смієш мною коверзувати..? (Фр., III, 1950, 386); - Як почне командувати та коверзувати мною - хоч із пасіки тікай (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 513).
3. перех. і неперех., розм. Мудрувати над чим-небудь; вигадувати. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його і навести на стежку спасіння, а нічого не здужав вигадать (Стор., І, 1957, 359); Оттаке було коверзує Духанка, похожаючи [походжаючи] по хаті (Барв., Опов.., 1902, 103).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коверзую | коверзуємо |
2 особа | коверзуєш | коверзуєте |
3 особа | коверзує | коверзують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коверзуватиму | коверзуватимемо |
2 особа | коверзуватимеш | коверзуватимете |
3 особа | коверзуватиме | коверзуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | коверзував | коверзували |
Жіночий рід | коверзувала | |
Середній рід | коверзувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коверзуймо | |
2 особа | коверзуй | коверзуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | коверзуючи | |
Минулий час | коверзувавши |