ковила
КОВИЛА, и, ж. (Stipa L.). Трав'яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітками, зібраними в пухнасті волоті; тирса. А по степу-долині ковила сивіє, А скрізь по ковилі свистун-вітер віє! (Метл. і Кост., Тв., 1906, 246); Степом називається рівнинна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, здебільшого посухостійкими рослинами, серед яких переважають ковила, типчак, тонконіг та інші степові злаки (Колг. єнц., II, 1956, 553).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковила | ковили |
Родовий | ковили | ковил |
Давальний | ковилі | ковилам |
Знахідний | ковилу | ковили |
Орудний | ковилою | ковилами |
Місцевий | на/у ковилі | на/у ковилах |
Кличний | ковило | ковили |