козинець
КОЗИНЕЦЬ, нця, ч. Хворобливе викривлення передніх ніг коня (іноді собаки) в колінах. Козинець є ознакою слабості ніг [коня] і пониженої роботоздатності [працездатності] (Конярство, 1957, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | козинець | козинці |
Родовий | козинцю | козинців |
Давальний | козинцеві, козинцю | козинцям |
Знахідний | козинець | козинці |
Орудний | козинцем | козинцями |
Місцевий | на/у козинці | на/у козинцях |
Кличний | козинцю | козинці |