кокарда
КОКАРДА, и, ж. 1. Металевий значок установленого зразка на форменому кашкеті. Він не знав, що йому робити, і м'яв у руках свій червонооколий картуз з великою кокардою (Мирний, І, 1954, 255); Недалеко від нього у вирві блиснув кокардою офіцерський кашкет (Тют., Вир, 1964, 501).
2. заст. Вид банта на платті, капелюсі тощо. Целя в літнім бронзовім пальті і в білім солом'янім капелюсі з широкими крисами і червоно-жовтою кокардою на на головачі спішила на пошту (Фр., II, 1950, 306).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кокарда | кокарди |
Родовий | кокарди | кокард |
Давальний | кокарді | кокардам |
Знахідний | кокарду | кокарди |
Орудний | кокардою | кокардами |
Місцевий | на/у кокарді | на/у кокардах |
Кличний | кокардо | кокарди |