коломазь
КОЛОМАЗЬ, і, ж. Мазь для коліс із дьогтю й смоли. З Городищ чумак, пішовши в Крим за сіллю, В дорозі нидіє двадцяту вже неділю. Обшарпавсь до рубця, в коломазь обліпився (Г.-Арт., Байки.., 1958, 46); Один дядько пішов змастити осі коломаззю, другий - ланцюги виносити, в'язанку сіна приготувати в дорогу (Томч., Готель.., 1960, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коломазь | коломазі |
Родовий | коломазі | коломазей |
Давальний | коломазі | коломазям |
Знахідний | коломазь | коломазі |
Орудний | коломаззю | коломазями |
Місцевий | на/у коломазі | на/у коломазях |
Кличний | коломазе | коломазі |