комбінування
КОМБІНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. комбінувати. Розвиток спеціалізації І кооперування, а також доцільне комбінування споріднених підприємств - одна з найважливіших умов технічного прогресу і раціональної організації суспільної праці (Програма КПРС, 1961, 65); Комбінування овочів з м'ясом значно полегшує перетравність тваринного білка (Укр. страви, 1957, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комбінування | комбінування |
Родовий | комбінування | комбінувань |
Давальний | комбінуванню | комбінуванням |
Знахідний | комбінування | комбінування |
Орудний | комбінуванням | комбінуваннями |
Місцевий | на/у комбінуванні | на/у комбінуваннях |
Кличний | комбінування | комбінування |