комдив
КОМДИВ, а, ч. Скорочення: а) командир дивізії. Командарми й комдиви знали випадки, коли він [командувач дивізії] ходив в атаку разом із стрілецькими лавами (Ю. Янов., II, 1958, 237); б) командир дивізіону кораблів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комдив | комдиви |
Родовий | комдива | комдивів |
Давальний | комдивові, комдиву | комдивам |
Знахідний | комдива | комдивів |
Орудний | комдивом | комдивами |
Місцевий | на/у комдиві, комдивові | на/у комдивах |
Кличний | комдиве | комдиви |