конвергенція
КОНВЕРГЕНЦІЯ, ї, ж. 1. біол. Поява в неспоріднених організмах подібних ознак, що виникають унаслідок пристосування цих організмів до однакових умов життя. Сумчастий кріт є чудовим прикладом конвергенції, тобто набування зовнішньої подібності з плацентарними тваринами, що виробилася внаслідок еволюційного розвитку в однаковому навколишньому середовищі (Посібник з зоогеогр., 1956, 18).
2. лінгв. Збіг ознак, властивостей у явищах, між собою не пов'язаних, незалежних. Конвергенція..- збіг двох або кількох фонем в одному звуці в результаті історичного розвитку фонетичної системи мови (Сл. лінгв. терм., 1957, 81).
3. опт. Сходження зорових осей очей на предметі, на який дивимося зблизька Конвергенція й акомодація швидко вдосконалюються протягом перших трьох місяців життя (Шк. гігієна, 1954, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | конвергенція | конвергенції |
Родовий | конвергенції | конвергенцій |
Давальний | конвергенції | конвергенціям |
Знахідний | конвергенцію | конвергенції |
Орудний | конвергенцією | конвергенціями |
Місцевий | на/у конвергенції | на/у конвергенціях |
Кличний | конвергенціє | конвергенції |