конка
КОНКА, и, ж., заст. Трамвай з кінною тягою. З'їздила Петербург вздовж і впоперек.. на конках (Л. Укр., V, 1956, 300); Основним міським транспортом [у Києві в 1889-1892 рр.] був трамвай на кінній тязі (так звана конка) (Визначні місця Укр., 1958, 58); На Невському з дзенькотом пробігали новенькі вагончики трамвая, який.. змінив конку (Бурл., Напередодні, 1956, 46); // Вагон такого трамвая.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | конка | конки |
Родовий | конки | конок |
Давальний | конці | конкам |
Знахідний | конку | конки |
Орудний | конкою | конками |
Місцевий | на/у конці | на/у конках |
Кличний | конко | конки |