коноплярка
КОНОПЛЯРКА, и, ж. Жін. до конопляр. По всіх морях-океанах, ріках-озерах плавають судна, оснащені продукцією працьовитих городищанських коноплярок (Хлібороб Укр., 7, 1969, 30),
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коноплярка | коноплярки |
Родовий | коноплярки | коноплярок |
Давальний | коноплярці | конопляркам |
Знахідний | коноплярку | коноплярок |
Орудний | конопляркою | коноплярками |
Місцевий | на/у коноплярці | на/у коноплярках |
Кличний | коноплярко | коноплярки |