конспірувати
КОНСПІРУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь. Конспірувати роботу організації.
2. неперех., рідко. Те саме, що конспіруватися. - Здоров був! - промовив Хома з серцем і озирнувся, якось немов затурбований.- Конспіруєш і боїшся шпигів? (Фр., IV, 1950, 318).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | конспірую | конспіруємо |
2 особа | конспіруєш | конспіруєте |
3 особа | конспірує | конспірують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | конспіруватиму | конспіруватимемо |
2 особа | конспіруватимеш | конспіруватимете |
3 особа | конспіруватиме | конспіруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | конспірував | конспірували |
Жіночий рід | конспірувала | |
Середній рід | конспірувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | конспіруймо | |
2 особа | конспіруй | конспіруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | конспіруючи | |
Минулий час | конспірувавши |