константан
КОНСТАНТАН, -у, ч. Сплав міді з нікелем і марганцем і домішками деяких інших елементів, що відзначається сталістю електричного опору при зміні температури; застосовують для виготовлення термопар, електричних опорів тощо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | константан | константани |
Родовий | константану | константанів |
Давальний | константанові, константану | константанам |
Знахідний | константан | константани |
Орудний | константаном | константанами |
Місцевий | на/у константані | на/у константанах |
Кличний | константане | константани |