конструктор
КОНСТРУКТОР, а, ч. 1. Той, хто конструює що-небудь, створює конструкції (у 1,2 знач.). Уже два дні підряд невтомно працюють над своїм літальним апаратом двоє завзятих конструкторів (Коп., Подарунок, 1956, 51); Вчені й конструктори., працюють над створенням нових, ще досконаліших електронних машин (Наука.., 1, 1957, 7).
2. Набір частин і деталей, з яких діти будують іграшкові споруди або складають різні прилади. Щоб колись [діти] любили будувати, конструктори вигадую для них (Голов., Поезії, 1955, 199); Відчинив другу шафу. Там стояли різноманітні конструктори, з яких можна було зробити різноманітні моделі машин (Ів., Вел. очі, 1956, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | конструктор | конструктори |
Родовий | конструктора | конструкторів |
Давальний | конструкторові, конструктору | конструкторам |
Знахідний | конструктор, конструктора | конструктори, конструкторів |
Орудний | конструктором | конструкторами |
Місцевий | на/у конструкторі | на/у конструкторах |
Кличний | конструкторе | конструктори |