контроль
КОНТРОЛЬ, ю, ч. 1. Перевірка, облік діяльності кого-, чого-небудь, нагляд за кимось, чимось. Коли він виходив із хати, його одежа підлягала контролю (Коцюб., І, 1955, 329); В сучасних умовах першорядного значення набирає партійний, державний і громадський контроль за правильною організацією справи (Резол. XXII з.., 1961, 24).
2. Установа або організація, що здійснює нагляд за ким-, чим-небудь або перевіряє його. Десятки тисяч трудящих працюють зараз в органах народного контролю (Ком. Укр., 12, 1966, 6).
3. збірн. Контролери. - Роботу їхню вже не перевіряє контроль (Автом., Щастя.., 1959, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контроль | контролі |
Родовий | контролю | контролів |
Давальний | контролеві, контролю | контролям |
Знахідний | контроль | контролі |
Орудний | контролем | контролями |
Місцевий | на/у контролі | на/у контролях |
Кличний | контролю | контролі |