корниловець
КОРНИЛОВЕЦЬ, -вця, ч. Учасник заколоту в Росії у серпні 1917 з метою встановлення військової диктатури.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | корниловець | корниловці |
Родовий | корниловця | корниловців |
Давальний | корниловцеві, корниловцю | корниловцям |
Знахідний | корниловця | корниловців |
Орудний | корниловцем | корниловцями |
Місцевий | на/у корниловці, корниловцеві | на/у корниловцях |
Кличний | корниловцю | корниловці |