коропець
КОРОПЕЦЬ, пця, ч. Зменш.-пестл. до короп. - Тільки дивіться, щоб коропець вас не вловив! Коропці в нас такі!..- Та ми тільки так, щоб поборюкатися з коропом! - гукнули ми (Вишня, II, 1956, 245); Нарешті моряк таки знайшов обидві рибини і до кожної радісно вигукнув: - Ось де ви, мої милі коропці! (Голов., Тополя.., 19"65, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коропець | коропці |
Родовий | коропця | коропців |
Давальний | коропцеві, коропцю | коропцям |
Знахідний | коропця | коропців |
Орудний | коропцем | коропцями |
Місцевий | на/у коропці, коропцеві | на/у коропцях |
Кличний | коропцю | коропці |