коротай
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коротай | коротаї |
Родовий | коротая | коротаїв |
Давальний | коротаєві, коротаю | коротаям |
Знахідний | коротая | коротаїв |
Орудний | коротаєм | коротаями |
Місцевий | на/у коротаї | на/у коротаях |
Кличний | коротаю | коротаї |
коротати
КОРОТАТИ, аю, аєш, недок., перех., у сполуч. зі сл., що означають час, розм. Заповнювати час якоюсь діяльністю, проводити його в розвагах, іграх і т. ін., аби тільки він швидко й непомітно минав, проходив. Засміялась [Маруся]. Пішла.. Стою, дивлюсь услід, зачудований, помалу напливає радість: «Ну, здається, буде з ким коротать осінні дні...» (Вас., II, 1959,295); Цілий день кожен [в'язень].. коротав свій час у суперечках, у розмовах та грі в карти (Збан., Єдина, 1959, 121); Довгі зимові вечори коротали лісні робітники з своїх дерев'яних будах (Ірчан, II, 1958, 255).
@ Коротати вік (життя, літа) - жити в журбі, нудьгуючи, одноманітно. Лучче [краще] ж мені, мати, тяжкий камінь зняти. Ніж за нелюбом та вік коротати (Укр.. лір. пісні, 1958, 310); Та не дай, господи, нікому, Як мені тепер, старому, У неволі пропадати. Марне літа коротати (Шевч., II, 1953, 68).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коротаю | коротаємо |
2 особа | коротаєш | коротаєте |
3 особа | коротає | коротають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коротатиму | коротатимемо |
2 особа | коротатимеш | коротатимете |
3 особа | коротатиме | коротатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | коротав | коротали |
Жіночий рід | коротала | |
Середній рід | коротало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коротаймо | |
2 особа | коротай | коротайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | коротаючи | |
Минулий час | коротавши |