кочівницький
КОЧІВНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до кочівник. Кочівницька орда.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кочівницький | кочівницька | кочівницьке | кочівницькі |
Родовий | кочівницького | кочівницької | кочівницького | кочівницьких |
Давальний | кочівницькому | кочівницькій | кочівницькому | кочівницьким |
Знахідний | кочівницький, кочівницького | кочівницьку | кочівницьке | кочівницькі, кочівницьких |
Орудний | кочівницьким | кочівницькою | кочівницьким | кочівницькими |
Місцевий | на/у кочівницькому, кочівницькім | на/у кочівницькій | на/у кочівницькому, кочівницькім | на/у кочівницьких |