крикливиця
КРИКЛИВИЦЯ, і, ж. Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка. Зараз Тетяна на батька ні з того ні з сього напускається. А там ще й на крикливицю обернеться... (Шовк., Людина.., 1962, 111); Крикливиця враз замовкла, знітилася (Кач., II, 1958, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крикливиця | крикливиці |
Родовий | крикливиці | крикливиць |
Давальний | крикливиці | крикливицям |
Знахідний | крикливицю | крикливиць |
Орудний | крикливицею | крикливицями |
Місцевий | на/у крикливиці | на/у крикливицях |
Кличний | крикливице | крикливиці |