кримінальний
КРИМІНАЛЬНИЙ, а, е. 1. юр. Те саме, що карний 1-3. Тяганина при розслідуванні кримінальних справ криє в собі багато негативних наслідків (Ком. Укр., 9, 1966, 21); Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні (Ле, Наливайко, 1957, 62).
^ Кримінальне право див. право; Кримінальне судочинство див. судочинство; Кримінальний кодекс див. кодекс.
2. Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір). Модні.. кримінальні романи.. зацікавили його (Фр., VIII, 1952, 396); Хлопці, які недавно їздили до Англії, привезли цілу купу кримінальних романів (Собко, Срібний корабель, 1961, 162); Кримінальна новела.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кримінальний | кримінальна | кримінальне | кримінальні |
Родовий | кримінального | кримінальної | кримінального | кримінальних |
Давальний | кримінальному | кримінальній | кримінальному | кримінальним |
Знахідний | кримінальний, кримінального | кримінальну | кримінальне | кримінальні, кримінальних |
Орудний | кримінальним | кримінальною | кримінальним | кримінальними |
Місцевий | на/у кримінальному, кримінальнім | на/у кримінальній | на/у кримінальному, кримінальнім | на/у кримінальних |