кулуари
КУЛУАРИ, ів, мн. Приміщення (бокова зала, коридор) в громадських будівлях (парламентах, театрах і т. ін.) для відпочинку, а також для неофіційних зустрічей, обміну думками тощо. Та дехто в парламентських кулуарах глузував, що прогресисти цього разу приєднали свої вирішальні голоси до пропозиції відсутньої у палаті комуністичної фракції (Кулик, Записки консула, 1958, 210); Про Пролеткульт останніми часами багато згадується, особливо в кулуарах і на підсекціях наради про освіту (Еллан, II, 1958, 82).
@ Почути в кулуарах - довідатися про якусь політичну або суспільну подію з розмов, що ведуться в поінформованих колах. [Віра:] Невже вас міг збентежити кепський настрій двох чи трьох рецензентів, які почули в кулуарах, що можна вас вилаяти (Коч., II, 1956, 228).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кулуари | |
Родовий | кулуарів | |
Давальний | кулуарам | |
Знахідний | кулуари | |
Орудний | кулуарами | |
Місцевий | на/у кулуарах | |
Кличний | кулуари |