кумарин
КУМАРИН, у, ч. Речовина з запахом свіжоскошеного сіна, яка зустрічається в багатьох рослинах; одержана синтетичне, використовується для кондитерських виробів, у парфюмерії тощо. Особливо неповторний аромат надає сіну маленька непримітна злакова рослина, так звана пахуча трава, приємний запах якої залежить від наявності в ній кумарину (Наука.., 7, 1961, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кумарин | кумарини |
Родовий | кумарину | кумаринів |
Давальний | кумаринові, кумарину | кумаринам |
Знахідний | кумарин | кумарини |
Орудний | кумарином | кумаринами |
Місцевий | на/у кумарині | на/у кумаринах |
Кличний | кумарине | кумарини |