курчатко
КУРЧАТКО, а, с. Зменш.-пестл. до курча. Гребе квочка на сміттячку. Курчаток скликає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 170); Петрусь.. почав ловити курчатко, щоб подержати його в теплих долонях (Донч., VI, 1957, 132); * У порівн. Бачив [Лазар].. всю її постать, малу, м'якеньку, наче курчатко з жовтим пушком (Коцюб., І, 1955, 198).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | курчатко | курчатка |
Родовий | курчатка | курчаток |
Давальний | курчаткові, курчатку | курчаткам |
Знахідний | курчатко | курчаток |
Орудний | курчатком | курчатками |
Місцевий | на/у курчатку | на/у курчатках |
Кличний | курчатку | курчатка |