курітися
КУРІТИСЯ, куриться, рідко куріється, недок. 1. Те саме, що куріти1. Чимале дворище, ще вчора застроєне, по-господарськи впорядковане, тепер, все покрите попелом, курілось (Мирний, III, 1954, 342); Підняв недопалок. Він ще курівся (Збан., Курил. о-ви, 1963, 129); Бійці встигли вже витягти екіпаж, на якому курілася одежа (Панч, Іду, 1946, 36).
2. над чим, з чого, безос. Те саме, що куритися1 2. Над хатою ледь курілось (Збан., Сеспель, 1961, 304).
3. Те саме, що куритися1 3, 4. Із верб, що обступали Морозенкове подвір'я, накрапало місячне проміння і роса, а за подвір'ям легеньким відпаром курілося озерце (Стельмах, Хліб.., 1959, 487); Тихо курілися луки, переливаючись барвами (Баш, Вибр., 1948, 3); Став курівся каламутною поземкою, сніговий вихор тоскно завивав на льоду (Кучер, Трудна любов, 1960, 356); // безос. На невеличкому подвір'ї.. грався холодний, гострий, як бритва, вітер, не снігом курілося, а піском і сажею (Збан., Єдина, 1959, 88).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курюся | куримося |
2 особа | куришся | куритеся |
3 особа | куриться | куряться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курітимуся | курітимемося |
2 особа | курітимешся | курітиметеся |
3 особа | курітиметься | курітимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | курівся | курілися |
Жіночий рід | курілася | |
Середній рід | курілося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курімося | |
2 особа | курися | куріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | курячись | |
Минулий час | курівшись |