куховар
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | куховар | куховари |
Родовий | куховара | куховарів |
Давальний | куховарові, куховару | куховарам |
Знахідний | куховара | куховарів |
Орудний | куховаром | куховарами |
Місцевий | на/у куховарі, куховарові | на/у куховарах |
Кличний | куховаре | куховари |
куховарити
КУХОВАРИТИ, рю, риш, недок. Готувати їжу; бути куховаром або куховаркою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини, та на храми (Н.-Лев., II, 1956, 267); [Ковшик:] А я думала тебе, куме, сьогодні ввечері в гості покликати. Цілий день куховарила, так старалася... (Корн., II, 1955, 269); Горпина все життя куховарила на весіллях (Кучер, Трудна любов, 1960, 597).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | куховарю | куховаримо |
2 особа | куховариш | куховарите |
3 особа | куховарить | куховарять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | куховаритиму | куховаритимемо |
2 особа | куховаритимеш | куховаритимете |
3 особа | куховаритиме | куховаритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | куховарив | куховарили |
Жіночий рід | куховарила | |
Середній рід | куховарило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | куховармо | |
2 особа | куховар | куховарте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | куховарячи | |
Минулий час | куховаривши |