кучерявець
КУЧЕРЯВЕЦЬ, вця, ч. 1. Кучерявий чоловік, хлопець. Поруч Сергія, мов двійко котенят, попритулювались одне до одного Чередниччині Валя і кучерявець Шурко (Мушк., Чорний хліб, 1960, 23).
2. Хвороба рослин, що супроводиться виснаженням стебел і деформуванням листя. Розповсюджений кучерявець скрізь. Найбільш уражуються ним сорти [картоплі]: Рання рожева, Народна, Вольтман (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 342).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кучерявець | кучерявці |
Родовий | кучерявця | кучерявців |
Давальний | кучерявцеві, кучерявцю | кучерявцям |
Знахідний | кучерявця | кучерявців |
Орудний | кучерявцем | кучерявцями |
Місцевий | на/у кучерявці | на/у кучерявцях |
Кличний | кучерявцю | кучерявці |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кучерявець | кучерявці |
Родовий | кучерявцю | кучерявців |
Давальний | кучерявцеві, кучерявцю | кучерявцям |
Знахідний | кучерявець | кучерявці |
Орудний | кучерявцем | кучерявцями |
Місцевий | на/у кучерявці | на/у кучерявцях |
Кличний | кучерявцю | кучерявці |