кучерявити
КУЧЕРЯВИТИ, влю, виш; мн. кучерявлять; недок., перех. Завивати кучері. Дядя Ваня.. тепер вечорами клопотався в голярні, стриг парубкам чуби, кучерявив соромливих дівчат (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 254); * Образно. Сама весна .. грала й трепетала.., Воронки застилаючи травою. Зелені кучерявлячи поля (Рильський, II, 1956, 174).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кучерявлю | кучерявимо |
2 особа | кучерявиш | кучерявите |
3 особа | кучерявить | кучерявлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кучерявитиму | кучерявитимемо |
2 особа | кучерявитимеш | кучерявитимете |
3 особа | кучерявитиме | кучерявитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кучерявив | кучерявили |
Жіночий рід | кучерявила | |
Середній рід | кучерявило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кучерявімо | |
2 особа | кучеряви | кучерявіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кучерявлячи | |
Минулий час | кучерявивши |