кінік
КІНІК, а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кінік | кініки |
Родовий | кініка | кініків |
Давальний | кінікові, кініку | кінікам |
Знахідний | кініка | кініків |
Орудний | кініком | кініками |
Місцевий | на/у кініку, кінікові | на/у кініках |
Кличний | кініку | кініки |