ладкання
ЛАДКАННЯ, я, с., фольк. Різновид весільного співу. Тип весільного ладкання, такий живучий на всійукраїнській території, прижився також у польському фольклорі (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ладкання | ладкання |
Родовий | ладкання | ладкань |
Давальний | ладканню | ладканням |
Знахідний | ладкання | ладкання |
Орудний | ладканням | ладканнями |
Місцевий | на/у ладканні | на/у ладканнях |
Кличний | ладкання | ладкання |