латифундія
ЛАТИФУНДІЯ, ї, ж. У стародавньому Римі - великий приватний маєток, де використовувалась праця рабів. В Італії і Сіцілії були великі маєтки римських рабовласників, які називались латифундіями (Іст. стар. світу, 1957, 160); // Велике приватне земельне володіння. Стала Брацлавщина країною великих латифундій, де кожен магнат володів мало не цілим повітом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 273).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | латифундія | латифундії |
Родовий | латифундії | латифундій |
Давальний | латифундії | латифундіям |
Знахідний | латифундію | латифундії |
Орудний | латифундією | латифундіями |
Місцевий | на/у латифундії | на/у латифундіях |
Кличний | латифундіє | латифундії |