левада
ЛЕВАДА, и, ж. Присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами. По обидва береги Роставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, неодгороджені тинами (Н.-Лев., 1956, 167); Лід містечком тягнулися левади, густо обсаджені на ровах високою дерезою (Вас., II, 1959, 50); Край села стоїть оселя, за оселею левада (Ю. Янов., V, 1959, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | левада | левади |
Родовий | левади | левад |
Давальний | леваді | левадам |
Знахідний | леваду | левади |
Орудний | левадою | левадами |
Місцевий | на/у леваді | на/у левадах |
Кличний | левадо | левади |