легесенько
ЛЕГЕСЕНЬКО. Присл. до легесенький. Сеє сказавши, не озираючись, пішла [Маруся] додому швидко, ступаючи так легесенько, неначе і землі не доторкається (Кв.-Осн., II, 1956, 78); Він легесенько взяв її за плечі (Фр., VII, 1951, 266).
ЛЕГЕСЕНЬКО. Присл. до легесенький. Сеє сказавши, не озираючись, пішла [Маруся] додому швидко, ступаючи так легесенько, неначе і землі не доторкається (Кв.-Осн., II, 1956, 78); Він легесенько взяв її за плечі (Фр., VII, 1951, 266).