леліти
ЛЕЛІТИ, іє, недок . 1. Виблискувати, блищати, відбиваючи світло, проміння. Далеко, далеко на самім горизонті леліло опалове світло - одблиск сонця (Л. Укр., III, 1952, 608); - Ти бачиш, княже? Там світає світ, Огнями грає, прискає промінням.. То над Москвою сяєво встає, На шоломах Кремлівських веж леліє (Бажан, Роки, 1957, 229); // Виділятися яскравим кольором. - Вертайся вмить і розкажи мені, чи не леліють білії вітрила (Л. Укр., І, 1951, 414); Після палаючого сліпучого дня млисто-бузково синіла польова далеч, леліла і кликала дівчат туди, де тополі за стернями, де зумкочуть коники на весь степ (Гончар, Людина.., 1960, 173); Дві косички лилися й леліли, Як важке смолянисте кільце (Мал., Звенигора, 1959, 214).
2. Тихо протікати; струменіти. Прудко біжить та річка гоней із двадцять, до самої луки зеленої, - по луці вже тихо і широко розливається і тихо далі леліє попід гаями (Вовчок, І, 1955, 180); * Образно. Ні гайка і ні струмка навколо. Тільки сонце з вишини пече, Тільки вітер понад низом віє Та пшениця навкруги леліє (Вирган, В розп. літа, 1959, 159).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лелію | леліємо |
2 особа | лелієш | лелієте |
3 особа | леліє | леліють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лелітиму | лелітимемо |
2 особа | лелітимеш | лелітимете |
3 особа | лелітиме | лелітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лелів | леліли |
Жіночий рід | леліла | |
Середній рід | леліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леліймо | |
2 особа | лелій | лелійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | леліючи | |
Минулий час | лелівши |