лестощі
ЛЕСТОЩІ, ів, мн . Лицемірне, нещире вихваляння. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (Н.-Лев., IV, 1956, 250); Більшість дивилась на нього [О. Пушкіна] поглядом, в якому захват, шанобливість і лестощі приховували заздрість і потаємну думку: що можуть мати корисного від цього знайомства? (Полт., Повість.., 1960, 464).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лестощі | |
Родовий | лестощів | |
Давальний | лестощам | |
Знахідний | лестощі | |
Орудний | лестощами | |
Місцевий | на/у лестощах | |
Кличний | лестощі |