лопать
ЛОПАТЬ, і, ж. , чого і без додатка . 1. Широкий плаский кінець чого-небудь. Збільшити продуктивність праці [орача] можна було тільки за рахунок розширення лопаті наральника (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 399); Валька добував усіх сил, щоб затримати лопать крила біля землі (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 46).
2. Робоча, плоскої форми частина гребних і повітряних гвинтів, а також коліс, весел і т. ін. Вентилятор [двигуна] складається з чотирьох-шести лопатей (Підручник шофера.., 1960, 43); Ожили лопаті. Заграли пінні буруни. Корабель зрушив з місця (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лопать | лопаті |
Родовий | лопаті | лопатей |
Давальний | лопаті | лопатям |
Знахідний | лопать | лопаті |
Орудний | лопаттю | лопатями |
Місцевий | на/у лопаті | на/у лопатях |
Кличний | лопате | лопаті |
лопатити
ЛОПАТИТИ, ачу, атиш, недок., перех., розм. Розгрібати, згрібати, пересипати що-небудь, лопатою.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лопачу | лопатимо |
2 особа | лопатиш | лопатите |
3 особа | лопатить | лопатять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лопатитиму | лопатитимемо |
2 особа | лопатитимеш | лопатитимете |
3 особа | лопатитиме | лопатитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лопатив | лопатили |
Жіночий рід | лопатила | |
Середній рід | лопатило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лопатьмо | |
2 особа | лопать | лопатьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лопатячи | |
Минулий час | лопативши |